Свято П’ятидесятниці в торчинському храмі

Після вознесіння Іісуса Христа настав десятий день: це був п’ятдесятий день після Воскресіння Христового. У євреїв було велике свято П’ятидесятниці в пам’ять Синайського законодавства. Всі апостоли перебували в Єрусалимі і не брали участі в єврейських святкуваннях.
Була третя година дня за єврейським рахунком, по-нашому — дев’ята година ранку. Раптом зчинився шум з неба, ніби буря зірвалася, і переповнила ввесь дім, де перебували учні Христові. І з’явилися вогненні язики і зупинилися по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали.
Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, на знак того, що Він дав апостолам силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню на знак того, що має силу спалювати гріхи й очищати , освячувати й зігрівати душі.
В Єрусалимі в цей час було багато народів, які прийшли з різних країн на свято. Апостоли вийшли до них і стали проповідувати воскреслого Христа. Проповідь так подіяла на тих, хто слухав її, що багато хто увірував у Христа і прийняли хрещення, таких було близько трьох тисяч чоловік. Таким чином Церква Христова почала ширитися і збільшуватися.
Православні християни храму святителя Стефана радісно святкували день П’ятидесятниці. В торчинському храмі було відслужено всі уставні богослужіння і було освячено квіти і зілл’я.
прот. А.Ткачук.