Заупокійна молитва за жертвами голодомору в торчинському храмі.

Третій тиждень листопада кожного року в нашій країні — поминальний по жертвах  насильства над українцями, в тому числі і Голодомору 1932-1933 рр.

З благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, в усіх храмах і монастирях нашої Церкви цього дня була піднесена сугуба молитва за спокій душ усіх невинно загиблих під час  голодоморів та політичних репресій.

Пам’ять — нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Влада забрала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933. 22 місяці народ страждав, мучився, вмирав…..

»Сьогодні наш обов’язок пам’ятати  і молитися за душі невинно вбитих дітей, молоді і старшого покоління — всіх кого скосила безжалісна коса голоду. Церква закликає нас сьогодні згадати у своїх молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час великого Голодомору.

Хай же пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави, на рідній землі! »  - так звернувся до парафіян торчинського храму прот. Анатолій Ткачук по завершенні панахиди за жертвами голодомору.